Get Adobe Flash player
Сайт Анатолия Владимировича Краснянского

Заключение Конституционного Суда Украины от 1 апреля 2010 № 1-в/2010 на русском и украинском языках. Документ № 1 (рус): Заключение КСУ от 1 апреля 2010 № 1-в/2010 по делу по обращению Верховной Рады Украины о предоставлении заключения о соответствии законопроекта о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно гарантии неприкосновенности для отдельных должностных лиц) требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины (дело о внесении изменений в статьи 80, 105, 108 Конституции Украины). Документ № 1(укр): Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України {...}. Документ № 3. Скриншоты (укр).

10.04.2015 15:06      Просмотров: 262      Комментариев: 0      Категория: Законодательное "творчество" депутатов Верховной Рады Украины

 

Заключение  Конституционного Суда Украины от 1 апреля 2010 № 1-в/2010 на русском и украинском языках

 

Документ № 1(рус):  Заключение  Конституционного Суда Украины от 1 апреля 2010 № 1-в/2010   .

Документ № 1(укр):  Висновок Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 1-в/2010   .

Документы № 2: Скриншоты (укр).

 

 

Документ № 1(рус)

Источник информации: Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 80, 105, 108 Конституції України). URL:  http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=106432 . Неофициальный перевод с украинского на русский. 

 

ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

КОНСТИТУЦИОННОГО СУДА УКРАИНЫ

по делу по обращению Верховной Рады Украины о предоставлении заключения о соответствии законопроекта о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно гарантии неприкосновенности для отдельных должностных лиц) требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины (дело о внесении изменений в статьи 80, 105, 108 Конституции Украины)

Дело № 1-12 / 2010

м. К и е в
1 апреля 2010
№ 1-в / 2010

 

Конституционный Суд Украины в составе судей:

Стрижака Андрея Андреевича - председательствующего,
Баулин Юрия Васильевича,
Брынцева Василия Дмитриевича,
Вдовiченка Сергей Леонидович,
Головина Анатолия Сергеевича,
Джуня Вячеслава Васильевича,
Дидковского Анатолия Александровича - докладчика,
Домбровского Ивана Петровича,
Кампа Владимира Михайловича,
Колоса Михаила Ивановича,
Лилака Дмитрия Дмитриевича,
Маркуш Марии Андреевны,
Никитина Юрия Ивановича,
Овчаренко Вячеслава Андреевича,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Николаевича,
Шишкина Виктора Ивановича,

рассмотрел на пленарном заседании дело о даче заключения о соответствии законопроекта о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно гарантии неприкосновенности для отдельных должностных лиц) (реестр. № 3251 от 3 октября 2008 года) требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины.

Поводом к рассмотрению дела в соответствии со статьей 159 Конституции Украины стало поступление в Конституционный Суд Украины законопроекта согласно Постановлению "О включении в повестку дня пятой сессии Верховной Рады Украины шестого созыва законопроекта о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно гарантии неприкосновенности для отдельных должностных лиц ) и о его направлении в Конституционный Суд Украины" от 20 октября 2009 года № 1645-V и для дачи заключения о его соответствии требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины.

Основанием к рассмотрению дела является необходимость дачи Конституционным Судом Украины заключения о соответствии законопроекта о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно гарантии неприкосновенности для отдельных должностных лиц) требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины.


Заслушав судью-докладчика Дидковского А.А. и исследовав материалы дела, Конституционный Суд Украины


установил:


1. Верховная Рада Украины согласно Постановлению "О включении в повестку дня пятой сессии Верховной Рады Украины шестого созыва законопроекта о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно гарантии неприкосновенности для отдельных должностных лиц) и о его направлении в Конституционный Суд Украины" от 20 октября 2009 года № 1645-VI (Голос Украины, 2009, 27 октября) обратилась в Конституционный Суд Украины с ходатайством дать заключение о соответствии законопроекта о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно гарантии неприкосновенности для отдельных должностных лиц) (реестр. № 3251 от 3 октября 2008 года) (далее - Законопроект) требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины.

Законопроектом предлагается внести изменения в статьи 80, 105, 108 Конституции Украины, корректируя тем самым в действующей редакции Основного Закона Украины институты неприкосновенности Президента Украины и народных депутатов Украины, а именно:

"И. Внести в Конституцию Украины (Ведомости Верховной Рады Украины, 1996г., № 30, ст. 141; 2005г., № 2, ст. 44) следующие изменения:

1. В статье 80:
часть первую исключить;
в части второй слова "за исключением ответственности за оскорбление или клевету" исключить;
часть третью изложить в следующей редакции:
"Народный депутат Украины не может быть без согласия Верховной Рады Украины задержан или арестован до вступления в силу обвинительного приговора суда в отношении него".

2. В статье 105:
части первую и вторую исключить;
в части третьей слова "если только Президент Украины не был смещен с поста в порядке импичмента" исключить;
дополнить новой частью следующего содержания:
"Президент Украины не может быть без согласия Верховной Рады Украины задержан или арестован до вступления в силу обвинительного приговора суда в отношении него".

3. В статье 108:
после пункта 2 добавить пункт 3 такого содержания:
"3) вступления в силу обвинительного приговора суда в отношении него".
В связи с этим пункты 3-4 считать соответственно пунктами 4-5.
ИИ. Закон вступает в силу со дня его опубликования ".

Народные депутаты Украины, которые подали Законопроект в Верховную Раду Украины, обосновывают внесение изменений в Конституцию Украины необходимостью совершенствования правового регулирования статуса Президента Украины и народных депутатов Украины.

2. В соответствии с пунктом 1 части первой статьи 85 Конституции Украины к полномочиям Верховной Рады Украины относится "внесение изменений в Конституцию Украины в пределах и порядке, предусмотренных разделом XIII настоящей Конституции". Требования о внесении таких изменений определяют, в частности, статьи 157, 158 Конституции Украины.

Оценивая Законопроект на предмет его соответствия требованиям статьи 158 Основного Закона Украины, Конституционный Суд Украины исходит из следующего.

Согласно статье 158 Конституции Украины законопроект о внесении изменений в Конституцию Украины, который рассматривался Верховной Радой Украины, и закон не был принят, может быть подан в Верховную Раду Украины не ранее чем через год со дня принятия решения по этому законопроекту (часть первая); Верховная Рада Украины в течение срока своих полномочий не может дважды изменять одни и те же положения Конституции Украины (часть вторая).

Согласно правовой позиции Конституционного Суда Украины, изложенной в пункте 2 мотивировочной части Заключения от 5 декабря 2000 года № 3-в / 2000 по делу о внесении изменений в статью 80 Конституции Украины, статья 158 Основного Закона Украины запрещает в течение года подавать в Верховную Раду Украины один и тот же законопроект о внесении изменений в Конституцию Украины, который уже рассматривался Верховной Радой Украины, и закон не был принят.

Аналогичная правовая позиция высказана Конституционным Судом Украины в пункте 3 мотивировочной части Заключения от 12 октября 2004 года № 2-в / 2004 по делу о Законопроект № 4180 с внесенными в него поправками.

Итак, анализируя Законопроект и законопроект о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно ограничения депутатской неприкосновенности) (регистр. № 1375 от 18 января 2008 года) (далее - Законопроект № 1375), который рассматривался в Верховной Раде Украины шестого созыва и не был принят ею, Конституционный Суд Украины пришел к выводу, что они существенно отличаются по содержанию и объему предлагаемых в Основной Закон Украины изменений.

То есть Верховная Рада Украины шестого созыва Законопроект не рассматривала и не изменяла положения статей 80, 105, 108 Конституции Украины.

Таким образом, законопроект отвечает требованиям статьи 158 Конституции Украины.

3. Конституция Украины не может быть изменена в условиях военного или чрезвычайного положения (часть вторая статьи 157 Основного Закона Украины).

На момент дачи заключения в Украине не введено военное или чрезвычайное положение, поэтому Законопроект в этой части соответствует требованиям части второй статьи 157 Конституции Украины.

4. Осуществляя проверку Законопроекта о недопустимости наличия в нем положений, предусматривающих отмену или ограничение прав и свобод человека и гражданина или направлены на ликвидацию независимости или нарушение территориальной целостности Украины (часть первая статьи 157 Конституции Украины), Конституционный Суд Украины исходит из соответствующей оценки каждого его положения.

4.1. Законопроектом предлагается исключить из действующей редакции статьи 80 Конституции Украины часть первую, которой народным депутатам Украины гарантируется депутатская неприкосновенность.

Конституционный Суд Украины усматривает, что частью первой статьи 80 Основного Закона Украины закреплено общее положение относительно гарантии депутатской неприкосновенности. Объем неприкосновенности народных депутатов Украины определен в частях второй (депутатский индемнитет), третий (депутатский иммунитет) этой статьи.

Согласно правовой позиции, приведенной Конституционным Судом Украины в Заключении от 27 июня 2000 года № 1-в /2000, такие изменения касаются только специального статуса народных депутатов Украины и не влияют на содержание конституционных прав и свобод человека и гражданина (их отмену или ограничение) .

Конституционный Суд Украины рассматривал Законопроект № 1375, в котором предлагалось изложить статью 80 Конституции Украины в новой редакции, фактически оставив без каких-либо изменений положения части второй и изъяв части первую, третью этой статьи, и пришел к выводу, что такая редакция статьи 80 Конституции Украины не предусматривает отмену или ограничение прав и свобод человека и гражданина (Заключение Конституционного Суда Украины от 10 сентября 2008 года № 2-в / 2008).

Итак, Конституционный Суд Украины считает, что изъятие части первой статьи 80 Конституции Украины не предусматривает отмену или ограничение прав и свобод человека и гражданина, не направлено на ликвидацию независимости или нарушение территориальной целостности Украины и является таким, которое не противоречит части первой статьи 157 Конституции Украина.

4.2. В части второй статьи 80 Конституции Украины установлено, что народные депутаты Украины не несут юридической ответственности за результаты голосования или высказывания в парламенте и его органах, за исключением ответственности за оскорбление или клевету.

В законопроекте предлагается исключить из части второй статьи 80 Конституции Украины положения "за исключением ответственности за оскорбление или клевету", что фактически предусматривает освобождение от юридической ответственности народных депутатов Украины за высказывания в парламенте и его органах, в которых содержится оскорбление или клевета.

Таким образом, изъятие из части второй статьи 80 Конституции Украины положения "за исключением ответственности за оскорбление или клевету", как это предлагается в законопроекте, приведет к ограничению существующих прав граждан на уважение их достоинства, судебную защиту об опровержении недостоверной информации о себе или членов своей семьи, возмещения материального и морального ущерба, причиненного сбором, хранением, использованием и распространением такой информации (часть первая статьи 28, часть четвертая статьи 32 Конституции Украины).

Итак, изъятие из части второй статьи 80 Конституции Украины положения "за исключением ответственности за оскорбление или клевету" ограничивает права и свободы человека и гражданина, противоречит требованиям части первой статьи 157 Конституции Украины.

4.3. Согласно части третьей статьи 80 Конституции Украины народные депутаты Украины не могут быть без согласия Верховной Рады Украины привлечены к уголовной ответственности, задержаны или арестованы.

Законопроектом предлагается часть третью статьи 80 Конституции Украины изложить в следующей редакции: "Народный депутат Украины не может быть без согласия Верховной Рады Украины задержан или арестован до вступления в силу обвинительного приговора суда в отношении него".

Конституционный Суд Украины исследовал аналогичные изменения в части третьей статьи 80 Основного Закона Украины и пришел к выводу, что ограничение депутатской неприкосновенности не может рассматриваться как ограничение прав и свобод человека и гражданина (Заключение от 5 декабря 2000 года № 3-в / 2000).

Таким образом, предлагаемые изменения в части третьей статьи 80 Конституции Украины не предусматривают отмену или ограничение прав и свобод человека и гражданина, не направлены на ликвидацию независимости или нарушение территориальной целостности Украины и являются, не противоречащие требованиям части первой статьи 157 Конституции Украины.

Следует заметить, что в тексте Основного Закона Украины применяется словосочетание "вступление в законную силу" обвинительного приговора (пункт 2 части второй, часть пятая статьи 81, пункт 6 части пятой статьи 126), а в законопроекте используется словосочетание "вступление в силу" обвинительного приговора.

4.4. Законопроектом предлагается исключить из статьи 105 Конституции Украины часть первую, согласно которой Президент Украины пользуется правом неприкосновенности на время выполнения полномочий, и дополнить ее новой частью: "Президент Украины не может быть без согласия Верховной Рады Украины задержан или арестован до вступления в силу обвинительного приговора суда к нему ", в статье 108 Конституции Украины после пункта 2 добавить пункт 3 такого содержания:" 3) вступления в силу обвинительного приговора суда в отношении него ".

Исследование предлагаемых народными депутатами Украины изменений в статьи 105, 108 Конституции Украины свидетельствует, прежде всего, об их несогласованность, отсутствие системного подхода при решении вопроса о взаимосвязи этих изменений с другими положениями действующей Конституции Украины.

Согласно правовой позиции Конституционного Суда Украины, изложенной в абзаце четвертом пункта 3 мотивировочной части Решения от 10 декабря 2003 года № 19-рп / 2003 по делу о неприкосновенности и импичмента Президента Украины, право неприкосновенности Президента Украины следует понимать как органическую составляющую его конституционного статуса, имеет целью обеспечение условий для реализации возложенных на него полномочий.

Президент Украины является гарантом государственного суверенитета, территориальной целостности Украины, соблюдения Конституции Украины, прав и свобод человека и гражданина (часть вторая статьи 102 Основного Закона Украины).

В соответствии с частью второй статьи 106 Основного Закона Украины Президент Украины не может передавать свои полномочия другим лицам или органам.

Согласно статье 112 Конституции Украины исполнение обязанностей главы государства на период до избрания и вступления на пост нового Президента Украины возлагается на Председателя Верховной Рады Украины только в случае досрочного прекращения полномочий Президента Украины в соответствии со статьями 108, 109, 110, 111 Конституции Украины, согласно с которыми полномочия Президента Украины прекращаются досрочно в случае: отставки, невозможности выполнять свои полномочия по состоянию здоровья, смещения с поста в порядке импичмента, смерти.

Итак, действующая Конституция Украины не предусматривает возможности осуществлять какому-либо лицу полномочия Президента Украины, если он временно не может выполнять свои обязанности (в частности, в случае его задержания или ареста). Не предусмотрена такая возможность и предлагаемыми изменениями в Конституцию Украины.

Кроме того, давая толкование положения части первой статьи 111 Конституции Украины, Конституционный Суд Украины отметил, что конституционная процедура расследования и рассмотрения дела об устранении Президента Украины с поста в порядке импичмента осуществляется без возбуждения против него уголовного дела (подпункт 1.2 пункта 1 резолютивной части Решения от 10 декабря 2003 года № 19-рп/2003 по делу о неприкосновенности и импичмента Президента Украины). Законопроектом изменения в статью 111 Основного Закона Украины не предусмотрены.

Таким образом, предлагаемые изменения об исключении из статьи 105 Конституции Украины части первой, дополнения ее новой частью и дополнения новым пунктом статьи 108 Конституции Украины могут привести к ограничению прав и свобод человека и гражданина, ликвидации независимости и к нарушению территориальной целостности Украины, что не соответствует требованиям части первой статьи 157 Конституции Украины.

4.5. Законопроектом предлагается из статьи 105 Конституции Украины исключить часть вторую, согласно которой "за посягательство на честь и достоинство Президента Украины виновные лица привлекаются к ответственности на основании закона".

 

По Конституции Украины Президент Украины является главой государства и выступает от его имени, поэтому предоставление ему статьей 105 Основного Закона Украины неприкосновенности и гарантий защиты его чести и достоинства является необходимым условием осуществления конституционных полномочий главой государства, власть которому предоставляется непосредственно народом на общих и прямых выборах.

Согласно Основному Закону Украины Президент Украины является гарантом государственного суверенитета, территориальной целостности Украины, соблюдения Конституции Украины, прав и свобод человека и гражданина (часть вторая статьи 102). Указанные положения обязывают главу государства защищать всеми возможными правовыми средствами, в частности, права и свободы человека и гражданина. Поэтому оскорбление или клевета на Президента Украины могут рассматриваться не только как посягательство на гражданские права лица, находящегося на этом посту, но и как проявление неуважения к Украинскому государству и его народу в целом.

Итак, предлагаемые законопроектом изменения по изъятию части второй статьи 105 Конституции Украины могут повлиять на ограничение прав и свобод человека и гражданина и противоречащими требованиям части первой статьи 157 Конституции Украины.

4.6. Частью третьей статьи 105 Конституции Украины определено, что звание Президента Украины охраняется законом и сохраняется за ним пожизненно, если только он не был смещен с поста в порядке импичмента.

В законопроекте предлагается исключить из части третьей статьи 105 Конституции Украины положения "если только Президент Украины не был смещен с поста в порядке импичмента".

Конституционный Суд Украины считает, что изменения в части третьей статьи 105 Конституции Украины не предусматривают отмену или ограничение прав и свобод человека и гражданина, не направлены на ликвидацию независимости или нарушение территориальной целостности Украины и отвечают требованиям части первой статьи 157 Конституции Украины.

Исходя из изложенного и руководствуясь статьями 147, 157, 158, 159 Конституции Украины, статьями 51, 63, 66, 67, 69 Закона Украины "О Конституционном Суде Украины", Конституционный Суд Украины

пришел к выводу:


1. Признать соответствующим требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины, законопроект о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно гарантии неприкосновенности для отдельных должностных лиц) (реестр. № 3251 от 3 октября 2008 года), которым предлагается:

"1. В статье 80:
часть первую исключить;
часть третью изложить в следующей редакции:
"Народный депутат Украины не может быть без согласия Верховной Рады Украины задержан или арестован до вступления в силу обвинительного приговора суда в отношении него".

2. В статье 105:
в части третьей слова "если только Президент Украины не был смещен с поста в порядке импичмента" исключить ".

2. Признать не соответствующим требованиям части первой статьи 157 Конституции Украины, законопроект о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно гарантии неприкосновенности для отдельных должностных лиц) (реестр. № 3251 от 3 октября 2008 года), которым предлагается:

"1. В статье 80:
в части второй слова "за исключением ответственности за оскорбление или клевету" исключить;

2. В статье 105:
части первую и вторую исключить;
дополнить новой частью следующего содержания:
"Президент Украины не может быть без согласия Верховной Рады Украины задержан или арестован до вступления в силу обвинительного приговора суда в отношении него".

3. В статье 108:
после пункта 2 добавить пункт 3 такого содержания:
"3) вступления в силу обвинительного приговора суда в отношении него".
В связи с этим пункты 3-4 считать соответственно пунктами 4-5 ".

 3. Заключение Конституционного Суда Украины по делу по обращению Верховной Рады Украины о предоставлении заключения о соответствии законопроекта о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно гарантии неприкосновенности для отдельных должностных лиц) (реестр. № 3251 от 3 октября 2008 года) требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины является обязательным к исполнению, окончательным и не может быть обжаловано.

Заключение Конституционного Суда Украины подлежит опубликованию в "Вестнике Конституционного Суда Украины" и в других официальных изданиях Украины.

КОНСТИТУЦИОННЫЙ СУД УКРАИНЫ

  Отдельные части текста  Заключения Анатолий Краснянский выделил красным цветом .

 

 

Документ № 1(укр)

URL:  http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=106432   .  Дата обращения к странице:  апрель 2015 года. 

Июнь 2017 года: "Страничкак не найдена".   Новый адрес  (июнь 2017 года):  URL:   http://ccu.gov.ua:8080/uk/doccatalog/list?currDir=106427

 

 

  
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 80, 105, 108 Конституції України)
 

Справа № 1-12/2010

м. К и ї в                          
1 квітня 2010 року
№ 1-в/2010
 

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича — головуючого,
Баулiна Юрiя Васильовича,
Бринцева Василя Дмитровича,
Вдовiченка Сергiя Леонiдовича,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Джуня В’ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича – доповідача,
Домбровського Івана Петровича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Маркуш Марії Андріївни,
Нiкiтiна Юрiя Iвановича,
Овчаренка В’ячеслава Андрійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) (реєстр. № 3251 від 3 жовтня 2008 року) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Приводом для розгляду справи відповідно до статті 159 Конституції України стало надходження до Конституційного Суду України законопроекту згідно з Постановою „Про включення до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) і про його направлення до Конституційного Суду України“ від 20 жовтня 2009 року № 1645–VІ для надання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Підставою для розгляду справи є необхідність надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) вимогам
статей 157 і 158 Конституції України.


Заслухавши суддю-доповідача Дідківського А.О. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Верховна Рада України згідно з Постановою „Про включення до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) і про його направлення до Конституційного Суду України“
від 20 жовтня 2009 року № 1645–VІ (Голос України, 2009 р.,
27 жовтня) звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) (реєстр. № 3251 від 3 жовтня
2008 року) (далі – Законопроект) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Законопроектом пропонується внести зміни до статей 80, 105, 108
Конституції України, корегуючи тим самим в чинній редакції Основного Закону України інститути недоторканності Президента України та народних депутатів України, а саме:
„І. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст. 141; 2005 р., № 2, ст. 44) такі зміни:
1. У статті 80:
частину першу виключити;
у частині другій слова „за винятком відповідальності за образу чи наклеп“ виключити;
частину третю викласти у такій редакції:
„Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього“.

2. У статті 105:
частини першу та другу виключити;
у частині третій слова „якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту“ виключити;
доповнити новою частиною такого змісту:
„Президент України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього“.
   
3. У статті 108:
після пункту 2 додати пункт 3 такого змісту:
„3) набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього“.
У зв’язку з цим пункти 3–4 вважати відповідно пунктами 4–5.
ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування“.

Народні депутати України, які подали Законопроект до Верховної Ради України, обґрунтовують внесення змін до Конституції України необхідністю вдосконалення правового регулювання статусу Президента України та народних депутатів України.

2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить „внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції“. Вимоги щодо внесення таких змін визначають, зокрема, статті 157, 158 Конституції України.
Оцінюючи Законопроект на предмет його відповідності вимогам статті 158 Основного Закону України, Конституційний Суд України виходить з такого.
За статтею 158 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту (частина перша); Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України (частина друга).
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 2 мотивувальної частини Висновку від 5 грудня 2000 року № 3-в/2000 у справі про внесення змін до статті 80 Конституції України, стаття 158 Основного Закону України забороняє протягом року подавати до Верховної Ради України один і той же законопроект про внесення змін до Конституції України, який вже розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий.
Аналогічна правова позиція висловлена Конституційним Судом України у пункті 3 мотивувальної частини Висновку від 12 жовтня 2004 року № 2-в/2004 у справі
про Законопроект № 4180 з внесеними до нього поправками.
Отже, аналізуючи Законопроект та законопроект про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) (реєстр. № 1375 від 18 січня 2008 року) (далі – Законопроект № 1375), який розглядався у
Верховній Раді України шостого скликання і не був прийнятий нею, Конституційний Суд України дійшов висновку, що вони суттєво відрізняються за змістом і обсягом пропонованих в Основний Закон України змін.
Тобто Верховна Рада України шостого скликання Законопроект не розглядала і не змінювала положення статей 80, 105, 108 Конституції України.
Таким чином, Законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України.

3. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану (частина друга статті 157 Основного Закону України).
На момент надання висновку в Україні не введено воєнний або надзвичайний стан, тож Законопроект у цій частині відповідає вимогам частини другої статті 157 Конституції України.

4. Здійснюючи перевірку Законопроекту щодо неприпустимості наявності в ньому положень, які передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України (частина перша статті 157 Конституції України), Конституційний Суд України виходить з відповідної оцінки кожного його положення.

4.1. Законопроектом пропонується виключити з чинної редакції статті 80 Конституції України частину першу, якою народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.
Конституційний Суд України вбачає, що частиною першою статті 80 Основного Закону України закріплено загальне положення щодо гарантії депутатської недоторканності. Обсяг недоторканності народних депутатів України визначений у частинах другій (депутатський індемнітет), третій (депутатський імунітет) цієї статті.
Відповідно до правової позиції, наведеної Конституційним Судом України у Висновку від 27 червня 2000 року № 1-в/2000, такі зміни стосуються лише спеціального статусу народних депутатів України і не впливають на зміст конституційних прав і свобод людини і громадянина (їх скасування чи обмеження).
Конституційний Суд України розглядав Законопроект № 1375, у якому пропонувалося викласти статтю 80 Конституції України у новій редакції, фактично залишивши без будь-яких змін положення частини другої та вилучивши частини першу, третю цієї статті, і дійшов висновку, що така редакція статті 80 Конституції України не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина (Висновок Конституційного Суду України від 10 вересня 2008 року № 2-в/2008).
Отже, Конституційний Суд України вважає, що вилучення частини першої статті 80 Конституції України не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямоване на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України та є таким, що не суперечить частині першій статті 157 Конституції України.

4.2. У частині другій статті 80 Конституції України встановлено, що народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
У Законопроекті пропонується виключити із частини другої статті 80 Конституції України положення „за винятком відповідальності за образу чи наклеп“, що фактично передбачає звільнення від юридичної відповідальності народних депутатів України за висловлювання у парламенті та його органах, у яких міститься образа чи наклеп.
Таким чином, вилучення із частини другої статті 80 Конституції України положення „за винятком відповідальності за образу чи наклеп“, як це пропонується у Законопроекті, призведе до обмеження існуючих прав громадян на повагу до їх гідності, судовий захист про спростування недостовірної інформації щодо себе або членів своєї сім’ї, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої інформації (частина перша статті 28, частина четверта статті 32 Конституції України).
Отже, вилучення із частини другої статті 80 Конституції України положення „за винятком відповідальності за образу чи наклеп“ обмежує права і свободи людини і громадянина, що суперечить вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

4.3. Згідно з частиною третьою статті 80 Конституції України народні депутати України не можуть бути без  згоди  Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
Законопроектом пропонується частину третю статті 80 Конституції України викласти в такій редакції: „Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього“.
Конституційний Суд України досліджував аналогічні зміни до частини третьої статті 80 Основного Закону України і дійшов висновку, що обмеження депутатської недоторканності не може розглядатися як обмеження прав і свобод людини і громадянина (Висновок від 5 грудня 2000 року № 3-в/2000).
Таким чином, пропоновані зміни до частини третьої статті 80 Конституції України не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України та є такими, що не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України.
Слід зауважити, що в тексті Основного Закону України застосовується словосполучення „набрання законної сили“ обвинувальним вироком (пункт 2 частини другої, частина п’ята статті 81, пункт 6 частини п’ятої статті 126), а в Законопроекті використовується словосполучення „набуття чинності“ обвинувальним вироком.

4.4. Законопроектом пропонується виключити зі статті 105 Конституції України частину першу, відповідно до якої Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень, та доповнити її новою частиною: „Президент України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього“, у статті 108 Конституції України після пункту 2 додати пункт 3 такого змісту: „3) набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього“.
Дослідження пропонованих народними депутатами України змін до статей 105, 108 Конституції України свідчить, насамперед, про їх неузгодженість, відсутність системного підходу при вирішенні питання щодо взаємозв’язку цих змін з іншими положеннями чинної Конституції України.
За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в абзаці четвертому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 грудня 2003 року № 19-рп/2003 у справі щодо недоторканності та імпічменту Президента України, право недоторканності Президента України треба розуміти як органічну складову його конституційного статусу, що має на меті забезпечення умов для реалізації покладених на нього повноважень.
Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (частина друга статті 102 Основного Закону України).
Відповідно до частини другої статті 106 Основного Закону України Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. За статтею 112 Конституції України виконання обов’язків глави держави на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України лише у разі дострокового припинення повноважень Президента України згідно зі статтями 108, 109, 110, 111 Конституції України, відповідно до яких повноваження Президента України припиняються достроково у разі: відставки, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я, усунення з поста в порядку імпічменту, смерті. Отже, чинна Конституція України не передбачає можливості здійснювати будь-якій особі повноваження Президента України, якщо він тимчасово не може виконувати свої обов’язки (зокрема, у випадку його затримання чи арешту). Не передбачена така можливість і пропонованими змінами до Конституції України.

Крім того, даючи тлумачення положення частини першої  статті 111 Конституції України, Конституційний Суд України зазначив, що конституційна процедура розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється без порушення проти нього кримінальної справи (підпункт 1.2 пункту 1 резолютивної частини Рішення від 10 грудня 2003 року № 19-рп/2003 у справі щодо недоторканності та імпічменту Президента України). Законопроектом зміни до статті 111 Основного Закону України не передбачені.

Таким чином, пропоновані зміни про виключення зі статті 105 Конституції України частини першої, доповнення її новою частиною та доповнення новим пунктом статті 108 Конституції України можуть призвести до обмеження прав і свобод людини і громадянина, ліквідації незалежності та до порушення територіальної цілісності України, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

4.5. Законопроектом пропонується зі статті 105 Конституції України виключити частину другу‚ згідно з якою „за посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону“.
За Конституцією України Президент України є главою держави і виступає від її імені, тому надання йому статтею 105 Основного Закону України недоторканності і гарантій захисту його честі та гідності є необхідною умовою здійснення конституційних повноважень главою держави, влада якому надається безпосередньо народом на загальних і прямих виборах.
Згідно з Основним Законом України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (частина друга статті 102). Зазначені положення зобов’язують главу держави захищати усіма можливими правовими засобами, зокрема, права і свободи людини і громадянина. Тому образа чи наклеп на Президента України можуть розглядатися не тільки як посягання на громадянські права особи, що перебуває на цьому посту, але й як прояв неповаги до Української держави та її народу в цілому.
Отже, пропоновані Законопроектом зміни щодо вилучення частини другої статті 105 Конституції України можуть вплинути на обмеження прав і свобод людини і громадянина та є такими, що суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

4.6. Частиною третьою статті 105 Конституції України визначено, що звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки він не був усунений з поста в порядку імпічменту.

У Законопроекті пропонується виключити з частини третьої статті 105 Конституції України положення „якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту“.

Конституційний Суд України вважає, що зміни у частині третій статті 105 Конституції України не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України і відповідають вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 157, 158, 159 Конституції України, статтями 51, 63, 66, 67, 69 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України


д і й ш о в   в и с н о в к у:

1. Визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) (реєстр. № 3251 від 3 жовтня 2008 року), яким пропонується:

„1. У статті 80:
частину першу виключити;
частину третю викласти у такій редакції:
„Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього“.
   
2. У статті 105:
у частині третій слова „якщо тільки Президент України не  був  усунений  з поста в порядку імпічменту“ виключити“.

2. Визнати таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України, законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) (реєстр. № 3251 від 3 жовтня 2008 року), яким пропонується:

„1. У статті 80:
у частині другій слова „за винятком відповідальності за образу чи наклеп“ виключити;

2. У статті 105:
частини першу та другу виключити;
доповнити новою частиною такого змісту:
„Президент України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього“.
   
3. У статті 108:
після пункту 2 додати пункт 3 такого змісту:
„3) набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього“.
У зв’язку з цим пункти 3–4 вважати відповідно пунктами 4–5“.
3. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) (реєстр. № 3251 від 3 жовтня 2008 року) вимогам статей 157 і 158 Конституції України є обов’язковим до виконання, остаточним і не може бути оскарженим.

Висновок Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

Отдельные части текста  Заключения Анатолий Краснянский выделил красным цветом .



Документы № 2

Скриншоты (укр)

  Документ №  2.1. Скриншот  страницы официального сайта Конституционного Суда Украины

 

Папка:  / Нормативні акти Конституційного Суду України / Висновки Конституційного Суду України /2010 рік /1-в/2010

Скриншот от 10 апреля 2015 года.  URL:  http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=106427   ;  Дата обращения к странице:  апрель 2015 года. 

Июнь 2017 года: электронный адрес ( http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=106427 ) изменился:  "Страничкак не найдена".   Новый адрес:  URL:   http://ccu.gov.ua:8080/uk/doccatalog/list?currDir=106427

 

 

 

 

Документ №  2.2.

Скриншот фрагмента первой страницы Заключения Конституционного Суда Украины от 1 апреля 2010

№ 1-в/2010

Скриншот от 10 апреля 2015 года.  URL:  http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=106427   ;  Дата обращения к странице:  апрель 2015 года.

Новый адрес (июнь 2017 года):  URL:   http://ccu.gov.ua:8080/uk/doccatalog/list?currDir=106427

.

 

 

 

Документ №  2.3.

 Заключение Конституционного Суда Украины от 1 апреля 2010 № 1-в/2010

 Скриншоты страниц

  URL:   http://ccu.gov.ua:8080/uk/doccatalog/list?currDir=106427

 

 

a

 a9a

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ещё статьи:
Комментарии:
Нет комментариев

Оставить комментарий
Ваше имя
Комментарий
Код защиты

Copyright 2009-2015
При копировании материалов,
ссылка на сайт обязательна